Практичний психолог КОНЗ "Іларіонівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів""

Кравенко Валерія Юріївна

   Проблема, над якою працює практичний психолог: «Вплив шкільного середовища на формування особистості та соціалізацію дитини».

   Головна мета: створення в освітньому закладі сприятливого мікроклімату та умов для максимально успішного особистісного розвитку, навчання і соціалізації дитини.  

   Завдання практичного психолога  на 2019 / 2020 навчальний рік:

1.     Діагностика учнів, вчителів, батьків за психодіагностичним мінімумом.

2.     Психологічний супровід адаптації 1-х, 5-х, 10-х класів.

3.     Проведення консультацій для учнів, вчителів, батьків.

4.     Створення сприятливого мікроклімату в школі.

5.     Психологічна просвіта учнів, вчителів та батьків, виступи  на батьківських зборах, педагогічних радах, проведення психолого-педагогічних семінарів.

6.     Допомога дітям в процесі становлення та соціалізації особистості.

7.     Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

8.     Проведення корекційно-розвивальної роботи з дітьми «групи ризику».

9.     Проведення заходів з формування навичок здорового способу життя, з профілактики ВІЛ/СНІДу, правопорушень, насилля, торгівлі людьми, девіантної поведінки.

10. Проведення для учнів «годин психолога», занять з елементами тренінгу, психологічних ігр, акцій, лекцій, тощо.

11. Підготовка до профільного навчання дев’ятикласників, професійна орієнтація випускників.

12. Самоосвіта, через вивчання психологічної літератури, відвідування тренінгів, семінарів, курсів підвищення кваліфікації.

13.  Навчальная діяльність - курси за вибором.

14.  Активна участь у роботі міського методичного об’єднання.

Основними видами діяльності практичного психолога є:

1. Психодіагностична робота.

2. Консультаційна робота.

3. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота.

4. Психологічна просвіта.

5. Організаційно-методична робота.

6. Навчальна діяльність.

7. Зв’язки з громадськістю.

СТОП насильству

«Для мене не важливо, на чиєму боці сила,

важливо те, на чиєму боці право».

В.Гюго

Насильство - це будь-які навмисні дії, фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.

Причини насилля

• Матеріальні труднощі;

• Наявність в сім'ї безробітного;

• Невирішена житлова проблема;

• Алкоголізм та пияцтво серед членів сім'ї;

• Наявність наркоманів в сім'ї;

• Неповна сім'я;

• Вітчим або мачуха в сім'ї;

• Дитина-інвалід або з проблемами зі здоров'ям;

• Небажана дитина;

• Важка дитина;

• Зняття багатьох моральних заборон;

• Сімейні конфлікти;

• Самоствердження за рахунок слабких;

• Культ жорстокості, пропагований в суспільстві.

Форми:

1. Залякування і погрози - навіювання страху криком, жестами, мімікою; загрози фізичного покарання міліцією, спецшколи, богом; прояв насильства над тваринами; загрози кинути дитину або відняти її, позбавити забезпечення та інше.

2. Ізоляція - постійний контроль за тим, що роблять жінка чи дитина, з ким дружать, зустрічаються, розмовляють; заборону на спілкування з близькими людьми, відвідування видовищних заходів та інше.

3. Фізичне покарання - побиття, ляпаси, катування, тягання за волосся, щипання та інше.

4. Емоційне (психічне) насильство - не тільки залякування, погрози, ізоляція, а й приниження почуття власної гідності і честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, а жінка - погана мати або дружина, приниження в присутності інших людей; постійна критика на адресу дитини чи жінки та інше.

Наслідки

• дитина вчиться насильству;

• дитина стає тривожною;має низьку самооцінку ;дитина не впевнена, що її в сім'ї люблять.

Дії дорослого вважаються насильницькими над дитиною, якщо:

• Дорослий б'є або лає дитину, бо в нього (дорослого, а не дитини) виникли проблеми;
• Дитина вчинила щось не так, виявила зайву самовпевненість або сказала щось недоречне, а дорослий її образив, принизив;
• Дорослий не вислухав дитину;
• Дитині не забезпечено реалізацію фізичних потреб (у їжі, одязі, гігієні, медичному обслуговуванні);
• Дитина позбавлена можливості реалізації духовних потреб (в освіті, книгах, спілкуванні та розумінні);
• З дитини знущаються, ображають чи принижують її;
• Дитиною маніпулюють для вирішення власних потреб, отримання вигоди;
• Дитині прищеплюють шкідливі звички, знайомлять із негативними сторонами життя (алгкоголь, тютюнопаління, наркотики).

ПАМ'ЯТКА ДІТЯМ

1.      Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.

2.      У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.

3.      Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто одразу кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше покликати на допомогу дорослих, які краще знають як діяти за таких обставин.

4.      Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.

5.      Поділіться своїми проблемами з вчителем, класним керівником, соціальним педагогом; зверніться до міліції.

6.      Не вірте у погрози з боку кривдників.

7.      Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8.      Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.

9.      Не вважайте, що ви заслужили таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не мають права принижувати вас, поводитись жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В сімейному кодексі ( ст. 150, ч.7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина може подати позов до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

Навчіться розрізніти поняття « Добро» і « Зло».

Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – Добро.

1.      Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2.      Пам’ятайте , що фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленності, безсилля, а й педагогічного безкультур’я. Ремінь вбиває в дитячому серці витонченість, розбещує її, одурманює отрутою.

3.      Не дивіться  на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість – едину, унікальну і неповторну.

4.      Не висловлюйте часто своє незадоволення, критику – це тільки породжує протиріччя в стосунках дітей і батьків.

5.      Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.

6.      Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

7.      Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

8.      Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

9.      Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а вконкретних справах.

10.    Насильство над дітьми – це протиприродній акт, який забороняється законом.